Краснуха

Краснуха - гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом краснухи, передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується помірною інтоксикацією, незначним катаральним запаленням слизових оболонок очей і носа, дрібно плямистою екзантемою, генералізованою лімфаденопатією, головним чином потиличних лімфатичних вузлів.

Єдиним джерелом інфекції є хвора людина, яка заразна наприкінці інкубаційного періоду і протягом 2-5 днів після початку висипань. На одного хворого з явними ознаками хвороби припадає двоє хворих з субклінічними формами. Останні найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні. У дітей з вродженою краснухою вірус персистує протягом 12-28 місяців, у зв'язку з чим вони стають джерелом інфекції для старших дітей і неімунних дорослих, у тому числі вагітних жінок.

Механізм передачі інфекції - повітряно-краплинний, можливий також транс плацентарний. Сприйнятливість до краснухи висока, найчастіше хворіють діти дошкільного і шкільного віку. У закритих колективах, наприклад в інтернатах, хворіють до 100% сприйнятливих осіб, в домашніх умовах - 50-60% сприйнятливих членів родини. Діти у віці до 6 місяців уникають цієї недуги, оскільки більшість з них мають імунітет, успадкований від матері. Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період.

Перенесена хвороба залишає стійкий імунітет.

Інкубаційний період триває 14-15 день, найчастіше - 16-18 днів. Продромальні ознаки - млявість, незначні нежить і кашель - нерідко проходять непоміченими. Температура тіла субфебрильна, рідко підвищується до 38 С. Загальний стан хворого майже не змінюється.

У перший день хвороби з'являється висип - характерна ознака краснухи, а іноді її перший симптом. Він з'являється на лиці і протягом кількох годин поширюється без будь-якої послідовності на все тіло і кінцівки. Характерна його переважна локалізація на розгинальних поверхнях кінцівок, спині, сідницях. Висип дрібно плямистий, діаметром 2-4 мм, рідше - плямисто-папульозний (у дорослих), блідо-рожевого кольору, круглої або овальної форми, з чіткими контурами, гладкою поверхнею, на незміненому тлі шкіри. Висип при краснусі дрібніший, ніж при кору, тенденції до злиття елементів немає. Зникає через 1-3 дні, не залишаючи ні пігментації, ні лущення.

Патогномонічним для краснухи є збільшення всіх периферичних лімфатичних вузлів, особливо потиличних, завушних і задньошийних. Жодна хвороба не супроводжується таким значним збільшенням, ущільненням і часто болючістю цих груп вузлів. Збільшуються вони не пізніше як за 24 год. до висипання на шкірі. Збільшення лімфатичних вузлів - перший найбільш тривалий симптом краснухи, оскільки утримується протягом 2-3 тижнів після зникнення висипу, а інколи й довше. Будь-якої відповідності інтенсивності висипу і лімфаденіту не спостерігається. Лімфаденіт є сталою ознакою краснухи, проте висипу може й не бути.

Лікування. Хворим на краснуху рекомендується постільний режим у період висипання. Лікарські засоби в більшості випадків не застосовують. Лише при значній інтоксикації і рясному висипу призначають переважно симптоматичні засоби - аскорути, анальгетики, серцеві засоби за показаннями.

У розпалі хвороби можливі ознаки катарального запалення верхніх дихальних шляхів у вигляді незначного нежиті і кон'юнктивіту. На відміну від кору, світлобоязні немає, у більшості хворих на краснуху спостерігається енантема - окремі рожеві плями на м'якому піднебінні, деякі з них зливаються, переходять на піднебінні дужки і набувають темно-червоного кольору.

Перебіг краснухи у дітей 2-14 років є найбільш типовим і легким. Краснуха у дорослих також переважно типова, але перебігає тяжче, із вираженою інтоксикацією, гарячкою. Висип густіший, плямисто-папульозний, іноді зі схильністю до злиття. Особливо на спині і сідницях. Тривалість періоду висипань - 2-5 днів.