Краснуха в минулому вважалася однією з найлегших інфекційних недуг. Останнім часом цю вірусну інфекцію розглядають також у зв’язку із встановленням її ролі у виникненні природжених вад роз­витку.

Джерелом інфекції є хвора людина, яка найбільш заразна на 1-2-ий день до появи висипу і в перші 5 днів після його появи. Основний шлях передачі краснухи – повітряно-краплинний. Краснуха передається також через плаценту плода від вагітної з клі­нічно вираженою або без­симп­томною формою хвороби. Сприйнятливість дітей до краснухи висока: зі 100 контактних захворіє 70-90. Нездужають в основному діти від 1 до 10 років. Діти старшого віку та дорослі хворіють рідко. Після перенесеної краснухи залишається стійкий імунітет. Інкубаційний період становить 15-21 день. Спостерігаються субфебрильне підвищення температури тіла (до 38оС), нездужання, нежить, покашлювання, катаральний кон’юнктивіт. Типовим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних та інших лімфатичних вузлів. Цей симптом з’являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів. Висипання з`являються на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох годин по всьому тілу. Переважна їх локалізація – розгинальні поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, грудях та животі кількість висипань менша. Елементи висипу при краснусі – рожеві, круглої і овальної форми плями або папули, які дещо піднімаються над шкірою. За величиною вони бувають від макового зернятка до сочевиці. У деяких хворих переважають дрібніші елементи, в інших – більші. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2-3 днів, безслідно зникає і не залишає пігментації та лущення. У деяких хворих протягом усього часу хвороби температура тіла може і не підвищуватися. Крім того, у 2/3 випадків краснуха протікає в безсимптомній формі. Тяжко переносять краснуху дорослі.

Діагноз краснухи встановлюють на основі типової клі­нічної картини та даних епідеміологічного анамнезу.

Хворий на краснуху повинен дотримуватися постіль­ного режиму до повної лікві­да­ції клінічних симптомів хвороби. При легкій формі краснухи медикаментозну терапію не застосовують. Клі­нічні прояви хвороби є основою для призначення симптоматичних засобів (жарознижувальні, анальгетики, протизапальні, десенсибілізуючі та ін). При ускладненнях проводять відповідне лікування.

Профілактика краснухи полягає в ізоляції хворих до 5-го дня від моменту висипань. Слід оберігати вагітних жінок, які не хворіли на краснуху, від спілкування з тими, хто захворів. Вважають, що захворювання жінки в перші місяці вагітності лабораторно під­твер­дженою краснухою є показанням для переривання вагітності у зв’язку з великим ризиком вроджених вад у новонародженої дитини. Введення імуноглобуліну з метою профілактики контактним хворим (дітей та дорослих) є неефективним. Передбачене щеплення асоційованою вакциною проти кору, паротиту та краснухи. Вакцинацію ді­тям проводять тричі: у 12 мі­сяців, у 6 років, третє щеплення – 15-річним дівчатам.

Олег СЄРОВ,

лікар-педіатр районної дитячої лікарні.